Столярчук Богдан Йосипович

Столярчук Богдан Йосипович

Столярчук Богдан Йосипович концертний виконавець (контрабас), поет, дослідник, фольклорист, професор кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Член асоціації діячів фольклору.

Народився 25 серпня 1947 р. у с. Дмитрівка Гощанського району Рівненської обл. У 1964 р. закінчив Рівненську вечірню музичну школу (клас скрипки В.С. Климчука) та 9 класів Рівненської СШ № 6. У 1970 р. закінчив Рівненське державне музичне училище (клас контрабаса О. М. Остров ського), у 1976 р. – Київський інститут культури ім. О. Є. Корнійчука (Рівненський культурно-освітній факультет, нині Інститут мистецтв РДГУ), 1986 р. – Одеську державну консерваторію ім. А. В. Нежданової (нині Музична академія, клас контрабаса та диригування Ю. М. Мироненка і В.П. Базилевич).

З 1967 по 1969pp. служба у збройних силах. З 1969 по 1972pp. – артист оркестру Рівненського муздрамтеатру та обласної філармонії. З 1976 – 1978pp. — методист Обласного будинку художньої самодіяльності профспілок. Лауреат I Всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості трудящих (1975-77 рр.). У 1976 р. пройшов однорічний курс навчання в школі молодого журналіста преси при редакції Рівненської обласної молодіжної газети «Зміна» (керівник З. В. Голоденко). З 1977 по 1992pp. – громадський кореспондент обласної молодіжної газети «Зміна». З 1982 по 1992pp. – громадський кореспондент газети «Львівський залізничник», з 1995р. – позаштатний кореспондент Рівненського тижневика «Сім днів». З 1978 р. – засновник і викладач класу контрабаса і бас-гітари. З 1989 по 1993pp. – завідувач відділу струнно-смичкових інструментів у Рівненській ДМШ № 1 ім. М. В. Лисенка. З 1982 р. художній керівник ансамблю камерної музики викладачів школи. У 1990 р. вперше в Рівному зіграв Концертну симфонію для контрабаса і альта та Концерт мі-мажор для контрабаса Карла Диттерса фон Диттерсдорфа з камерним оркестром Рівненської філармонії (диригент — народний артист України Богдан Депо, соліст-альтист — Петро Шатний).

Із 1993 по 1996рp. – завідувач кафедри фольклору та народного співу. З 1994 р. – керівник інструментальної групи фольклорного ансамблю «Горина», з 2000 р. – інструментального ансамблю традиційної народної музики «Хутірські музики», дипломанта і лауреата регіональних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів «З народного джерела», «Нові імена», «Древлянські джерела». З 1992 p., проводить щорічні традиційні вечори контрабасової музики, в яких беруть участь його учні з музичної школи, музучилища, студенти РДГУ.

У 2003р. присвоєне вчене звання доцента. Нині – професор кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв РДГУ і викладач Рівненської ДМШ № 1 ім. М. В. Лисенка. У 2003 і 2014 рр. пройшов наукове стажування у Волинському університеті ім. Лесі Українки.

Лауреат премій: краєзнавчої «За відродження Волині» (1996), літературно-мистецької ім. Бориса Тена (1997), вузівської ім. Мелетія Смотрицького (1999), міжнародної літературно-мистецької премії ім. Авеніра Коломийця (2002), мистецької премії ім. Германа Жуковського (2003), просвітянської ім. Грицька Чубая (2007), краєзнавчої ім. Івана Шишка (2010) в галузі театрального мистецтва (2011), літературної ім. Ростислава Журомського (2014), мистецької ім. Ярослава Калюха (2014), літературно-мистецької премії ім. Миколи Шакури (2015), літературної ім. Світочів (2015).

У 1996 р. присвоєно звання «Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців», у 2006 р. — «Почесний музейник, у 2009 р. — «Почесний бібліотекар». Відмінник освіти України (2009). Нагороджений «Золотою медаллю української журналістики» (2010).

Член Національної спілки журналістів України (1986), член Національної спілки краєзнавців України (1992), член Національної спілки художників України (мистецтвознавець, 2000), член Національної спілки театральних діячів України (2003), член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка (Львів, 2003), член Національної спілки кобзарів України (2009). Член Національної всеукраїнської музичної спілки з 1992 та відповідальний секретар обласної асоціації композиторів РОВНВМС, голова Рівненської міської краєзнавчої організації Національної спілки краєзнавців України (2001), співпрацює з журналом «Український літературний провулок» (Люблін, Польща, 2003- 2010) та з Енциклопедією сучасної України (2001-2011). У 2003 та 2008 рр. делегат III-IV з’їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців (Київ), у 2009 р. — конференції Національної всеукраїнської музичної спілки та IV з’їзду Національної спілки кобзарів України, у 2015 р. — V з’їзду Національної всеукраїнської музичної спілки..

Автор більше 100 книг нарисів, віршів, довідників, посібників, методичних розробок, покажчиків, енциклопедії, зокрема першого в Україні навчального збірника з класу контрабаса для дитячих шкіл (1990), біографічного словника «Контрабасисти України» (1992), першого в Україні регіонального енциклопедичного довідника «Митці Рівненщини» (1997).

Вперше на Рівненщині видав книги нарисів про митців рідного краю «З дзвінкого джерела» (1991), «Мелодії душі» (1993) та бібліографічні довідники «Фольклористи Рівненщини» (1995), «Рівненська дитяча музична школа № 1 ім. М. Л. Лисенка» (1999) та «Рівненське музичне училище: 45 років» (2000). Упорядник збірників народних пісень у записах Юрія Цехміструка, Сергія Козицького, Івана Пестонюка. Автор книги «Пам’ятні імена. Статті і дослідження» (2003). Упорядкував і видав книги про співачку Марію Сабат-Свірську (2006), диригента В’ячеслава Старченка (2008), художника Валентина Колосова (2009), хормейстерів Марію Афонченко, Івана Корсюка, Миколу Куща, Ореста Олійника, Володимира Островського, Володимира Пекаря, Володимира Толканьова (2009), композитора Михайла Каганова (2011), збирача волинських пісень Юрія Цехміструка (2006), композиторів Ярослава Калюха (2009), Анатолія Андрухова (2010), співачку Тетяну Перенчук (2007), композитора Германа Жуковського (2008), збірку пісень на слова поета Петра Велесика (2011), довідкові видання «Бандуристи Рівненщини» (2006), «Контрабасисти України» (2007), «Митці Рівненщини» (2011), «Рівненська ДМШ № 1» (2009). Упорядкував книгу «Історія театрального мистецтва Рівненщини» Ігоря Жилінського (2009), видав навчальні посібники: «Інструментування» (2001), «Читання партитур» (2005), «Хрестоматія для контрабаса» (2011), збірки віршів поетів-земляків: Петра Нестерука «Калиновий вінок» (2008), Миколи Шакури «Повернення» (2009), Миколи Шакури «Не растеряй души тепло» (2009), «Покаяння» (2011), Володимира Гуменюка «Календарем прожитих літ» (2010), «Исповедь» (2011), Любові Ярмолюк «На віражах життя» (2011), Тетяни та Григорія Сокіл «Дві стежини до слова» (2011), Валентини Величко «Ранок на підвіконні» (2011). Понад 50 наукових досліджень видруковано у збірниках, альманахах, журналах Рівного, Дубна, Острога, Кам’янця-Подільського, Тернополя, Києва, Більськ-Підляського та Любліна (Польща), понад 200 краєзнавчих, музикознавчих, мистецтвознавчих статей – у місцевій пресі. Досліджує життя і творчість митців, чиї шляхи пов’язані з Поліським краєм. Твори у виконанні маестро звучали в ефірах Рівненського радіо та телебачення.

Добавить комментарий

Ваш email адрес не публикуется. Обязательные для заполнения поля помечены *

очиститьPost comment